ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України
“Про затвердження Національної стратегії розвитку експорту України”
1. Обґрунтування необхідності прийняття розпорядження
Експорт є важливим елементом у системі функціонування національної економіки України.
На сьогодні базою для експорту слугують такі галузі економіки, як металургія, сільське господарство, машинобудівна та хімічна промисловості, частка яких становить понад 80 відсотків українського експорту.
Особливістю сучасного розвитку вітчизняних експортоорієнтованих галузей є їх сировинний характер та досить високий рівень залежності від кон’юнктурних коливань на світових ринках.
Однією з ключових характеристик розвитку вітчизняного експорту в останні роки є нарощування обсягів експорту за рахунок сприятливої кон’юнктури світових ринків та постійного зростання цін на основну продукцію українського експорту, у першу чергу на металопродукцію, зерно, насіння соняшнику, продукцію хімічної промисловості, окремі види продукції машинобудування тощо.
Важливим у процесі розвитку експорту стало набуття Україною у травні 2008 року повноправного членства в СОТ, що надало країні можливість стати рівноправним партнером на світових товарних ринках. У результаті було скасовано окремі обмеження та лібералізовано умови доступу на зовнішні ринки для цілого ряду українських товарів металургійної, хімічної, машинобудівної галузей та сільського господарства.
Певні корективи у сталий розвиток країни внесла системна внутрішня та світова фінансово-економічна криза. У 2009 році обсяги експорту скоротилися майже вдвічі і досягли рівня 2005 – 2006 років.
Для України характерні низькі показники експорту високотехнологічних товарів та послуг. Це віддзеркалює недосконалу структуру конкурентних переваг української економіки, яка базується передусім на цінових факторах та порівняльних перевагах у вартості природних ресурсів та робочої сили. При цьому не використовуються належним чином наявні високотехнологічні можливості окремих галузей промисловості.
Отже, розвиток виробництва товарів з високою доданою вартістю є головним пріоритетом у створенні бази для нарощування обсягів та поліпшення структури українського експорту в напрямі збільшення в ньому питомої ваги високотехнологічних товарів.
2. Мета і шляхи її досягнення
Метою прийняття розпорядження є визначення довгострокової державної політики, спрямованої на забезпечення стабільного нарощування обсягів експорту української продукції (товарів та послуг).
Реалізація Національної стратегії розвитку експорту України (далі – Стратегія) дасть змогу забезпечити стабільне зростання ВВП, збільшення валютних надходжень, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки, інтеграцію у світовий економічний простір, а також покращити платіжний баланс з метою вчасного обслуговування зовнішніх фінансових зобов’язань.
Визначені Стратегією напрями підтримки експорту вітчизняної економіки сприятимуть:
розширенню та закріпленню присутності вітчизняних експортерів на традиційних та нових зовнішніх ринках;
створенню умов для сталого розвитку України на основі підвищення конкурентоспроможності національної економіки та ефективної участі у світовому поділі праці;
розвитку сприятливого інноваційного та інвестиційного середовища;
залученню інвестицій в економіку держави;
інтеграції України в європейську та світову економічні системи.
3. Правові аспекти
Підставою для розроблення проекту розпорядження є:
Закон України від 20.05.2010 № 2278-VI “Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік”;
розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 1381-р “Про затвердження плану заходів щодо адаптації української економіки до вимог СОТ”.
У даній сфері правового регулювання основними актами є:
Закон України від 16.04.1991 № 959-ХІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність”;
Указ Президента України від 04.09.2009 № 713 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 червня 2009 року “Про звіт Кабінету Міністрів України щодо результатів членства України в Світовій організації торгівлі”.
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація Стратегії не потребуєдодаткових витрат Державного бюджету України.
5. Позиція заінтересованих органів
Проект Стратегії було надіслано на погодження заінтересованим органам, а саме Мінпромполітики, Мінфіну, Мінагрополітики, Мінтрансзв’язку, МЗС.
6. Регіональний аспект
Проект Стратегії не стосується повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
7. Запобігання корупції
Проект Стратегії не включає правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Проект Стратегії не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.
8. Громадське обговорення
Проект розпорядження буде висвітлено на офіційному веб-сайті Мінекономіки для громадського обговорення у встановленому порядку.
9. Позиція соціальних партнерів
Проект Стратегії не стосується соціально-трудової сфери, тому не зазначається позиція уповноважених представників від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців, а також не визначається ступінь її відображення в проекті.
10. Прогноз результатів
Стратегічним напрямом розвитку експортного потенціалу стане поглиблення двосторонніх торговельно-економічних відносин України з іншими країнами світу, зростання обсягу виробництва, збільшення експорту вітчизняних товарів та послуг, зміна його структури в напрямку збільшення частки експорту високотехнологічної продукції, а також географічна диверсифікація напрямків експорту. |